Спадщина

Коли помирає близька людина, ті, хто вижив, стикаються як з емоційними труднощами, так і з практичними завданнями, пов'язаними з врегулюванням спадщини. Важливо мати уявлення про процес, щоб забезпечити справедливий та ефективний розподіл активів померлого.

‍

1. Перші кроки після смерті

Після смерті свідоцтво про смерть видається лікуючим лікарем або лікарнею. Це свідоцтво надсилається в електронному вигляді до Реєстру населення, який реєструє смерть. Тоді родичі повинні спланувати похорон.

‍

2. Вибір між приватним та публічним правонаступництвом

Спадкоємці повинні вирішити, як буде розподілено майно, приватно чи публічно:

• Приватне заповітне провадження: Спадкоємці самі беруть на себе відповідальність за розподіл активів та врегулювання боргів. Це вимагає згоди між спадкоємцями та того, щоб хоча б один взяв на себе відповідальність за борги померлого.
• Публічне затвердження спадщини: Суд призначає виконавця, який займається розподілом майна. Це може бути актуальним, якщо спадкоємці не погоджуються або хочуть, щоб суд розпоряджався угодою.

‍

3. Терміни, про які слід знати

Існує кілька важливих термінів у врегулюванні спадщини:

• 60 днів: Протягом 60 днів з моменту смерті спадкоємці повинні повідомити районний суд про те, хто візьме на себе відповідальність за борги та яку форму спадкування було обрано. Форма доступна в цифровому вигляді на вебсайтах судів.
• 6 місяців: Спадкоємці повинні подати заповіт до районного суду протягом шести місяців з моменту, коли їм стало відомо про смерть та зміст заповіту.
• 3 роки: Кінцевий термін для заяви про публічне визнання спадщини становить три роки з дати смерті. Після цього суд може розглянути майно лише за наявності «вагомих підстав для обґрунтованості».

‍

4. Схема неуспадкування

Той з подружжя, хто залишився в живих, або той, хто проживає разом, може мати право розпоряджатися неподіленим майном, що означає, що врегулювання спадщини відкладається. Щоб скористатися цією схемою, повідомлення про відсутність спадщини необхідно надіслати до районного суду протягом 60 днів з моменту смерті.

‍

5. Свідоцтво про спадщину

Після того, як районний суд отримає необхідні документи та заяви, видається свідоцтво про спадщину. Це надає спадкоємцям право розпоряджатися майном померлого та здійснювати врегулювання спадщини.

‍

6. Розподіл спадщини

Спадщина розподіляється відповідно до Закону про спадкування та, якщо це застосовується, заповіту. Важливо отримати огляд активів та боргів померлого, припинити поточні зобов'язання та забезпечити справедливий розподіл між спадкоємцями.

‍

7. Зверніться за професійною допомогою

Врегулювання спадщини може бути складним, особливо якщо виникають розбіжності або неясності. У таких випадках може бути доцільно звернутися за порадою до юриста з досвідом у спадковому праві, щоб забезпечити правильний та справедливий процес.

Врегулювання спадщини вимагає як юридичних знань, так і практичного розуміння. Знаючи чинні правила та терміни, а також звертаючись за професійною допомогою за необхідності, спадкоємці можуть забезпечити безперешкодний та справедливий розподіл активів померлого.